Ви зараз переглядаєте Кашель: як і чим лікувати.

Кашель: як і чим лікувати.

Кашель: як і чим лікувати.

Кашель є захисним рефлексом організму, що забезпечує очищення слизової оболонки дихальних шляхів. При потраплянні в дихальні шляхи сторонніх тіл /пилу, дрібних часточок, води, їжі, тощо/ або накопиченні в бронхах слизу кашльовий рефлекс активується, що сприяє очищенню дихальних шляхів. У деяких випадках кашльовий рефлекс може бути реакцією на подразнення чутливих рецепторів, які містяться в слизовій оболонці дихальних шляхів, наприклад, дією холодного повітря. В інших випадках кашель може бути пов’язаний зі зменшенням порогу чутливості кашльового рефлексу /застосування деяких лікарських засобів/. Іноді кашель може викликатися рідкісними розладами здоров’я, зокрема патологією обмінних процесів, асоціюватися із вродженими вадами розвитку, тощо.

Що є причиною кашлю?

Причинами кашлю можуть бути як інфекційні агенти /віруси, бактерії, гриби, гельмінти/, так і неінфекційні /вади розвитку, обмінні порушення, супутня патологія/. У більшості випадків виникнення кашлю пов’язане із інфекційними агентами, серед яких переважають віруси.

Яким може бути кашель?

За тривалістю кашель поділяють на гострий /<3 тиж./, підгострий /3-8 тиж./ і хронічний />8 тиж./ Рецидивуючий кашель не пов’язаний із гострими респіраторними інфекціями, – повторні /більше 2 разів на рік/ епізоди кашлю, окрім тих, які викликані гострими респіраторними інфекціями; тривалість епізоду – >7-14 днів. Якщо періоди ремісії короткі, рецидивуючий кашель важко відрізнити від стійкого хронічного.

Пост-вірусний кашель провокується вірусною інфекцією та триває понад 3 тижні.

Неспецифічний ізольований кашель – постійний сухий кашель у пацієнтів, у яких відсутні інші симптоми ураження респіраторної системи та ознаки хронічних захворювань легень. Цей вид кашлю діагностується за умови відсутності патології на рентгенограмі органів грудної клітини, характеризується мінливістю обструкції та еозинофільним запаленням дихальних шляхів.

Синдром пост-назального затікання – стан, при якому слиз із носоглотки потрапляє в гортань; супроводжується покашлюванням упродовж дня та посиленням кашлю при зміні положення тіла.

Коли слід звертатися до сімейного лікаря?

Сімейний лікар в місті  Києв має вислухати скарги, з*ясувати всі обставини захворювання, оглянути пацієнта та прийняти рішення щодо необхідності подальшої діагностики ті лікування.

Під час збору анамнезу уточнюється увесь перелік лікарських засобів, які пацієнт приймав останнім часом; наявність алергії та хронічних хвороб, можливість контакту із хворим на туберкульоз; статус куріння.

Якою повинна бути тактика сімейного лікаря при хронічному кашлі у дорослих?

Головною метою при хронічному кашлі у дорослих є виключення органічної патології, тютюнопаління та застосування ІАПФ як можливих причин кашлю.

За наявності хронічного кашлю, діагностика і лікування кашлю у сімейного лікаря включає дослідження мокротиння щодо наявності кислотостійких бактерій /у пацієнтів із вологим кашлем/, оглядову рентгенографію, обстеження ЛОР-органів, спірометрію та тест на зворотність бронхообструкції.

Обсяг лабораторно-інструментальних досліджень має відповідати стану пацієнта, тривалості кашлю їх урахуванням анамнезу та даних обстеження.

  1. Оглядова рентгенографія. /Задишка, біль у грудній клітці, зниження маси тіла, хронічний кашель./
  2. Мікроскопія мокротиння щодо наявності кислотостійких бактерій. /Кашель із виділенням мокротиння тривалістю понад 14 днів, зниження маси тіла, підвищене потовиділення, клінічні прояви імунодефіциту/.
  3. Спірометрія; тест на зворотність бронхо-обструкції. /Хронічний кашель; підозра на бронхіальну астму. Спірометрія проводиться особам, у яких виключено діагноз туберкульоз./
  4. Бронхоскопія. /Підозра на рак легені/.
  5. Комп’ютерна  томографія/ комп’ютерна томографія з високою роздільною здатністю. /Підозра на порушення анатомії легень, дифузні хвороби легень, порушення анатомії
  6. При носових  пазух носа, персистуючий хронічний кашель при неоднозначних даних рентгенографії або за відсутності патологічних змін при проведенні інших специфічних досліджень/
  7. Непряма ларингоскопія. /Зміна голосу, підозра на гастро-езофагальну рефлюксну хворобу, хронічний кашель.